ГРАФІК
ПРОВЕДЕННЯ КОНСУЛЬТАЦІЙ ВИКЛАДАЧАМИ КАФЕДРИ У ВЕСНЯНОМУ СЕМЕСТРІ 2024/2025 НАВЧАЛЬНОГО РОКУ
| н/п | Викладач |
консультації |
Інформаційні ресурси
|
|
| 1. |
Яцюк Микола Володимирович |
|
12.00-12.30 вівторок on-line Teams |
on-line чати у дистанційних курсах
|
| 2. |
Жигло Володимир Валентинович |
|
12.00-12.30 вівторок on-line Teams |
on-line чати у дистанційних курсах |
| 3. |
Малиніна Тетяна Василівна |
|
12.00-12.30 середа on-line Teams |
on-line чати у дистанційних курсах |
| 4. |
Рассоха Ігор Миколайович |
|
12.00-12.30 четвер on-line Teams |
on-line чати у дистанційних курсах |
| 5. |
Фесенко Галина Григорівна |
|
12.00-12.30 віторок on-line Teams |
on-line чати у дистанційних курсах |
ГРАФІК
ПРИЙОМУ АКАДЕМІЧНОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ВИКЛАДАЧАМИ КАФЕДРИ У ВЕСНЯНОМУ СЕМЕСТРІ 2024/2025 НАВЧАЛЬНОГО РОКУ
| н/п | Викладач |
Кафедра історії і культурології ауд. 412 (цк) |
Інформаційні ресурси
|
|
| 1. |
Яцюк Микола Володимирович |
|
12.00-12.30 вівторок on-line Teams |
on-line чати у дистанційних курсах |
| 2. |
Жигло Володимир Валентинович |
|
12.00-12.30
вівторок on-line Teams |
on-line чати у дистанційних курсах |
| 3. |
Малиніна Тетяна Василівна |
|
12.00-12.30
середа on-line Teams |
on-line чати у дистанційних курсах |
| 4. |
Рассоха Ігор Миколайович |
|
12.00-12.30
четвер on-line Teams |
on-line чати у дистанційних курсах |
| 5. |
Фесенко Галина Григорівна |
|
12.00-12.30
віторок on-line Teams |
on-line чати у дистанційних курсах |
«Каразінські читання» (2025)
25 квітня 2025 р. проходила 78-а Міжнародна наукова конференція молодих вчених «Каразінські читання» (історичні науки). В умовах війни її робота відбувалась on-line.
Співорганізаторами «Каразінських читань» виступили історичний факультет ХНУ імені В. Н. Каразіна, Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених ХНУ імені В. Н. Каразіна та кафедра історії і культурології ХНУМГ імені О. М. Бекетова.
В роботі конференції брали участь студенти і молоді вчені з України, Фінляндії. Зокрема свої наукові розвідки на цьогорічну конференцію підготували представники 36-ти провідних закладів вищої освіти України, українських музейних та архівних установ. Робота 78-х «Каразінських читань» проходила в 15 секціях: «Археологія», «Воєнна історія», «Історія культури», «Історія Слобожанщини», «Історія релігії та церкви», «Історія міжнародних відносин», «Історія античності та середніх віків», «Нова та новітня історія країн Європи, Азії, Америки та Африки», «Нова історія України» тощо.
Секція «Історія Харкова» була представлена студентами нашого Університету. Під керівництвом викладачів кафедри історії і культурології студенти підготували свої наукові доповіді з широкого кола питань історії Харкова і Харківщини. Під час представлення і обговорення доповідей студенти висловлювали своє бачення проблем історичного минулого і сьогодення міста та Харківщини.
Участь у такому авторитетному науковому форумі стала для студентів ХНУМГ імені О. М. Бекетова надзвичайно важливим досвідом. Можна відзначили змістовність доповідей студентів нашого Університету, чіткість структури виступів, наукову добросовісність та впевнене володіння матеріалом. Обговорення, що відбувалися після виступів, засвідчили щирий інтерес до піднятих тем.
Таким чином, участь у конференції студентів нашого Університету дала можливість її учасникам глибше пізнати обрані історичні теми, осмислювати складні історичні явища у світлі сучасних тенденцій.
«Сталий розвиток міст» (2025)
24-25 квітня 2025 р. в ХНУМГ ім. О. М. Бекетова проходила щорічна, тепер вже ХVІII Всеукраїнська науково-технічна конференція здобувачів вищої освіти (90-а науково-технічна конференція ХНУМГ ім. О.М. Бекетова) «Сталий розвиток міст: поствоєнний період». На ній була сформована секція «Історії і культурології», яку очолював завідувач кафедри доцент М. В. Яцюк.
Робота студентської секції «Історії і культурології» в межах конференції «Сталий розвиток міст: поствоєнний період» засвідчила високий рівень наукової зацікавленості, аналітичного мислення та креативного підходу молодих дослідників. Учасники секції продемонстрували глибоке розуміння соціокультурних викликів сучасного міського простору, особливо в контексті поствоєнної відбудови.
Особливо приємно відзначити актуальність тем доповідей, серед яких були підняті питання використання широкого кола історичних джерел під час історичних досліджень, збереження історико-культурної спадщини, ролі національної ідентичності в процесах урбаністичного відновлення, а також культурної інтеграції у громадах, що пережили травматичні події. Обговорення відзначались жвавістю, глибоким аналізом і взаємною повагою між учасниками.
Доповіді учасників вирізнялись високим рівнем підготовки, глибоким опрацюванням джерельної бази, а також здатністю до критичного аналізу складних соціокультурних процесів, що супроводжують поствоєнну трансформацію міст.
Зокрема, варто відзначити, що студенти не обмежувались загальними тезами, а прагнули до глибокого осмислення конкретних прикладів із реального життя. Були представлені дослідження, присвячені збереженню об'єктів матеріальної і духовної спадщини, вивченню локальної ідентичності мешканців українських міст, аналізу ролі культури як чинника самоідентифікації українців тощо.
Доповідачі продемонстрували вміння працювати з історичними джерелами, здійснювати порівняльний аналіз, застосовувати міждисциплінарний підхід. Особливо вражає здатність студентів поєднувати академічність із актуальністю тем, що напряму стосуються сучасної України.
Загалом, секція стала не лише важливою академічною подією, а й майданчиком, де формуються майбутні фахівці в своїх галузях, здатні осмислювати складні виклики нашого часу через призму гуманітарного знання.
22 березня 2025 року в Берліні відбувся ХІ Конгрес Європейської Асоціації жінок України (EAUW)
Форум зібрав активних та впливових жінок для обговорення нагальних питань, що стоять перед українською громадою за кордоном. До участі у роботі Конгресу було запрошено проректорку з науково-педагогічної роботи, соціального розвитку та молодіжної політики ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, депутатку та членкиню постійної комісії з питань науки, освіти і духовності Харківської обласної ради Тетяну Малиніну.
Особливу увагу спікерки приділяли питанням освіти. Тетяна Малиніна розкрила у своєму виступі основні аспекти про освіту в Україні, про українську освіту за кордоном та про освіту без кордонів взагалі. Жваве зацікавлення і обговорення серед учасників викликала інформація про освітні можливості ХНУМГ ім.О.М.Бекетова для українців за кордоном. Покроковий і зрозумілий та дієвий супровід від вступної кампанії до нострифікації документів про освіту — найбільше зацікавив присутніх. Так, наприклад, для дотримання рівних прав щодо отримання освіти українцями, у 2025 році ХНУМГ ім.О.М.Бекетова відкриває пункти для складання творчого конкурсу у Берліні, Кьольні, Варшаві, Кракові. Створенні консультативні пункти для абітурієнтів та Консультативний центр для повного супровіду в апостилюванні документів випускників.
Під час форуму директором Центру розвитку ХНУМГ ім.О.М.Бекетова Віталієм Луценко та головою EAUW Віолеттою Дворніковою були підписані документи щодо намірів про партнерство та розпочато підготовку Меморандуму і обговорення основних векторів співпраці Європейської Асоціації жінок України з Харківським національним університетом міського господарства імені О.М. Бекетова.
Участь у конференції (2025)
12-13 березня 2025 р. завідувач кафедри кандидат історичних наук, доцент М. В. Яцюк взяв участь в Міжнародній мультидисциплінарній науковій інтернет-конференції «Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 70)».
Участь у конференції (2025)
20-21 лютого 2025 р. завідувач кафедри кандидат історичних наук, доцент М. В. Яцюк взяв участь в Міжнародній мультидисциплінарній науковій інтернет-конференції «Світ наукових досліджень. Випуск 38».
Участь у конференції (2025)
13-14 лютого 2025 р. завідувач кафедри кандидат історичних наук, доцент М. В. Яцюк взяв участь в Міжнародній мультидисциплінарній науковій інтернет-конференції «Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 69)».
Участь у конференції (2025)
23-24 січня 2025 р. завідувач кафедри кандидат історичних наук, доцент М. В. Яцюк взяв участь в Міжнародній мультидисциплінарній науковій інтернет-конференції «Світ наукових досліджень. Випуск 37».
Всеукраїнська Олімпіада з «Історії України» (2025)
І етап Всеукраїнської олімпіади з «Історії України» відбувся 20.01.2025 р. За підсумками перевірених робіт студентів Університету, які брали участь у І етапі Всеукраїнської олімпіади з «Історії України», конкурсна комісія у складі голова – доц. М. В. Яцюк, члени комісії – проф. І. М. Рассоха, проф. Г. Г. Фесенко, д-р філософії з галузі знань 03 – Гуманітарні науки, за спеціальністю 032 – Історія та археологія Т. В. Малиніна, доц. В. В. Жигло визначила таких переможців: І місце – Попов Данило (КН 2024-1, ННІ ЕІтаТІ, науковий керівник – проф. Г. Г. Фесенко); ІІ місце – Пудровська Вероніка (КН 2024-1, ННІ ЕІтаТІ, науковий керівник – д-р філософії з галузі знань 03 – Гуманітарні науки, за спеціальністю 032 – Історія та археологія Т. В. Малиніна ); ІІІ місце – Гребеннікова Марія (А 2022-2, ННІ АДОМ, науковий керівник – доц. В. В. Жигло).
Участь у конференції (2024)
12 грудня 2024 р. у Києві д-р філософії з галузі знань 03 – Гуманітарні науки, за спеціальністю 032 – Історія та археологія кафедри історії і культурології, проректор Т. В. Малиніна взяла участь у форумі «Доброчесність для освіти» від Офісу доброчесності НАЗК за підтримки EUACI.
Підвищення кваліфікації (2024)
З 7 жовтня 2024 р. по 7 грудня 2024 р. д-р філософії з галузі знань 03 – Гуманітарні науки, за спеціальністю 032 – Історія та археологія кафедри історії і культурології, проректор Т. В. Малиніна проходила підвищення кваліфікації в ЦТДН ХНУМГ ім. О. М. Бекетова. Програма підвищення кваліфікації Т. В. Малиніної виконана в повному обсязі. 
Участь у конференції (2024)
14 листопада 2024 р. у м. Рівно д-р філософії з галузі знань 03 – Гуманітарні науки, за спеціальністю 032 – Історія та археологія кафедри історії і культурології, проректор Т. В. Малиніна у Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання та перспективи інноваційного розвитку науки та освіти в умовах євроінтеграції».
До Дня захисників і захисниць України (2024)
1 жовтня – День захисників і захисниць України. Це велике державне свято, яке покликане вшанувати всіх тих героїв та героїнь, які мужньо захищають нашу рідну Батьківщину від ворогів.
Викладачі кафедри історії і культурології долучились до проведення урочистих заходів з нагоди цього великого патріотичного свята. Було проведено низку інформаційно-виховних заходів в студентських групах. Мета – вшанування пам’яті героїв національно-визвольних змагань, мужності та героїзму сучасних захисників суверенітету і територіальної цілісності України; утвердження ідеалів свободи і демократії, збереження історичної пам’яті про доленосні події в Україні початку ХХІ ст. та сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в студентської молоді; привернення уваги студентів ХНУМГ ім. О. М. Бекетова до глибокого осмислення героїчної історії України і рідного краю.
1 жовтня 2024 р. у стінах Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова відбувся захід, присвячений Дню захисників та захисниць України. Серед його співорганізаторів – д-р філософії з галузі знань 03 – Гуманітарні науки, за спеціальністю 032 – Історія та археологія кафедри історії і культурології, проректор Т. В. Малиніна.
Захід розпочався з виступу оркестру 5-ї Слобожанської бригади Національної гвардії України під супроводом начальника оркестру Володимира Столярова. В.о. ректора ХНУМГ ім. О.М. Бекетова Ігор Білецький на честь свята вручив від колективу Подяки за мужність, захист та відданість рідній землі, а також пам'ятні сувеніри учасникам заходу- військовим, волонтерам ,серед яких студенти нашоно університету. Серед запрошених військовослужбовець Мстислав Банік, який зазначив на важливості проведення подібних заходів, а також відповів на чисельні запитання від учасників заходу щодо своєї військової діяльності.
Крім цього, учасники мали змогу дізнатися про звільнення Харківщини з перших вуст від полковника, який був призначений керівником оборони міста Харкова – Сергія Гузченка. У скорочений термін він створив штаб керівництва оборони міста Харкова, здійснив організацію його оборони та забезпечив відбиття нападу передових підрозділів збройних сил агрессора на місто.
Надзвичайно зворушливою стала участь у заході наших студентів, які вступили до лав ЗСУ: Дмитро Морарь, який нещодавно повернувся з полону та Олександр Медвідь, який доєднався до нашої зустрічі одразу після важкого бою з ворогом.
Не оминули під час зустрічі і волонтерську діяльність, адже це не просто допомога, а справжній рух, що об'єднує мільйони сердець. Зокрема, більшість студентів сьогодні активно волонтерять, перетворюючи свій юнацький запал та креативність у справжню силу, що допомагає нашій армії. Тож па заході була представлена діяльність студентів-волонтерів Самвела Мусікяна, Валерії Кожушко та Єлизавети Заярної. Це покоління, яке замість звичайного студентського життя обрало шлях служіння своєму народу. Їхня сила та єдність – це ще один фронт у боротьбі з російською агресією.
Завідувач кафедри історії і культурології доц. М. В. Яцюк провів низку лекцій з історії українського війська. Проф. І. М. Рассоха та проф. Г. Г Фесенко на практичних заняттях з патріотичного виховання, які були присвячені Дню захисників і захисниць України, головну увагу приділили давнім українським традиціям опору гнобителям і завойовникам, і успішному відстоюванню українцями своїх прав і свого добробуту. Теплими словами подяки за мужність і героїз доц. М. В. Яцюк і проф. Г. Г. Фесенко привітали студента гр. ІСта Т 2024 -1 Сергія Діденка, який захищає Україну від російськиї загарбників.
«Сталий розвиток міст» (2024)
18-19 квітня 2024 р. на базі Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова проходила ХVII Всеукраїнська науково-технічна конференція здобувачів вищої освіти (89-а студентська науково-технічна конференція) «Сталий розвиток міст». Під час конференції 18 квітня працювала секція «Історії і культурології», де головував завідувач кафедри доц. М. В. Яцюк.
Під керівництвом викладачів кафедри історії і культурології студенти Університету підготували актуальні наукові доповіді у вигляді презентацій.
Зважаючи на те, що студенти, які брали участь у цьогорічній конференції, мали свою особисту зацікавленість у розробці обраної історико-культурної тематики, її репрезентація була доволі широкою. Студенти-учасники намагались комплексно осмислити різні явища минулого і сучасного гуманітарного простору України, причому стереометрично, послуговуючись різними науковими методами та підходами. Доповіді на конференції відрізнялись грунтовністю і комплексним підходом. Так, Ольга Аджиєва (студентка І курсу ННІ ЕіМ, «Предмети озброєння як історичне речове джерело») (науковий керівник – к.і.н., доц. М. В. Яцюк) і Софія Модлик (студентка І курсу ННІ ЕіМ, «Нумізматичні історичні речові джерела та їх роль у вивчені історії України») (науковий керівник – к.і.н., доц. М. В. Яцюк) запропонували аналіз таких специфічних видів історичних речових джерел, якими є нумізматичні і збройові зразки.
Доповідь Михайла Строгова (студент І курсу ННІ БЦІ, «Українське мовознавство: культурно-історичний дискурс») (науковий керівник – д-р філософії, доц. Т. В. Малиніна) була цікавою і викликала жваву дискусію, обмін думками, привнесши у роботу секції «Історії і культурології» додаткове усвідомлення її учасниками важливості застосування під час дискусій науково обгрунтованих фактів.
Марія Гребенікова (студентка ІІ курсу ННІ АДОМ, «Організація діловодства та документація місцевих органів влади у Харкові у роки німецької окупації (1941-1944 рр.).») (науковий керівник – к.і.н., доц. В. В. Жигло) продемонструвала вміння опрацьовувати архівні матеріали, представила дуже цікаву і пізнавальну доповідь про сторінки з життя Харкова доби нацистської окупації.
Матеріали доповіді Данила Бафталовського (студент І курсу ННІ БЦІ, «Харківські ярмарки ХІХ століття») (науковий керівник – д-р. філос. н., проф. І. М. Рассоха) були присвячені історії ярмаркової торгівлі у Харкові. Вони були насичені цікавими фактами та вдалими історичними екскурсами.
Особливо можна виділити доповідь Максима Кириченка (студент І курсу ННІ БЦІ, «Як перевірити твердження «Донбас годував всю Україну»?») (науковий керівник – д-р. філос. н., проф. І. М. Рассоха). Доповідь було побудовано на численних фактах і статистичних матеріалах. Автор, думається, повністю розкрив її тему, показав як треба спроствувати пропагандистські міфи.
Участь у конференції (2024)
7 червня 2024 р. проф. кафедри історії і культурології Г. Г. Фесенко взяла участь IIІ Міжнародній науково-практичній конференції: «Modern tools and methods of scientific investigations» (м. Антверпен, Королівство Бельгія).
Участь у конференції (2024)
12 квітня 2024 р. проф. кафедри історії і культурології Г. Г. Фесенко взяла участь у II Міжнародній науково-практичній конференції: «Оpen science nowadays: main mission, trends and instruments, path and its development».
Участь у конференції (2024)
15 березня 2024 р. проф. кафедри історії і культурології Г. Г. Фесенко взяла участь у Міжнародній науково-практичній онлайн-конференції «Наукові дослідження та методика їх проведення: світовий досвід та вітчизняні реалії».
Участь у конференції (2024)
21 лютого 2024 р. проф. кафедри історії і культурології Г. Г. Фесенко взяла участь у Міжнародній науково-практичній онлайн-конференції «Українська мова та культура в сучасному гуманітарному часопросторі: аспекти міжмовної комунікації та формування комунікативної компетентності сучасного фахівця».
День пам'яті Героїв Крут (2024)
29 січня 2024 р. Студентським сенатом ХНУМГ ім. О.М. Бекетова спільно із Українською Асоціацією Студентів було проведено захід до Дня пам'яті Героїв Крут.
На зустрічі студенти не лише Бекетівського, а й Української інженерно-педагогічної академії та Харківскьго національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди мали змогу переглянути та взяти участь у обговоренні фільму «Крути.1918». Проректор з науково-педагогічної роботи ХНУМГ ім. Бекетова, доктор філософії зі спеціальності 032 Історія та археологія, доцент кафедри історії та культорології Тетяна Василівна Малиніна провела історичний екскурс та поділилася дослідженнями історичних джерел про цю важливу історичну подію. Також, цікаво було дізнатися факти із біографії професора В. Отамановського, учасника бою під Крутими, ім’ям якого буде перейменована одна з вулиць міста Харкова.
Бій під Крутами був оборонною операцією, яка зупинила на кілька днів наступ ворога. Ця битва символізує патріотизм, стійкість і самопожертву української молоді в боротьбі за державність!
Шанування минулого нашої країни — це не лише визнання спадщини, а й ключовий крок у формуванні майбутнього. Спираючись на досвід минулих поколінь, ми будуємо міцний фундамент для нашої Перемоги!
«Каразінські читання» (2023)
21 квітня 2023 р. проходила 76-та Міжнародна наукова конференція молодих вчених «Каразінські читання» (історичні науки). В умовах війни її робота відбувалась on-line.
Каразінські читання (2019)
26 квітня 2019 року відбулася 72 Міжнародна конференція молодих вчених. Кафедра історії та культурології ХНУМГ ім.О.М.Бекетова є співзасновником цього щорічного наукового заходу. На Пленарному засіданні, що відбулося у ХНУ ім.В.Н.Каразіна, з привітальним словом до учасників міжнародної конференції виступив завідувач кафедри к. іст. н., доц. М.В.Яцюк. Нагородження щорічними преміями імені професорів Б.К.Мигаля та Ю.Й.Журавського проводила к. іст. н., доц. М.С.Лисенко. Секція «Історія Харкова» проходила в стінах нашого університету. На цій секції переможцем була визнана студентка 2 курсу факультету менеджменту Ю.В.Задерей. Бажаємо подальших успіхів та творчої наснаги!
Каразінські читання (2018)
27 квітня 2018 року відбулася значна подія для істориків України – пройшла 71-ша Міжнародна конференція молодих учених «Каразінські читання». Організацією та проведенням конференції займалися три провідних харківських виші: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова та Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди.
Окрім вирішення організаційних питань, представники кафедри історії і культурології ХНУМГ ім. О. М. Бекетова брали активну участь у пленарних засіданнях і в роботі секцій. Так, проф. І. М. Рассоха презентував свою нову монографію «Справжність Велесової книги: науковий доказ» і керував секцією «Гендерна історія», де виступала з доповіддю його студентка Аліна Семерульник. Доц. М. С. Лисенко вручала премію імені Ю. Й. Журавського та Б. К. Мигаля за краще дослідження в галузі історіографії та з історії України і також виконувала функції керівника секції, де доповідачами були в тому числі студенти нашого університету (Богдан Безсчотний (наук. керівник проф. О. Л. Рябченко), Тамара Савіч-Заблоцька, Єлизавета Тимошенко і Єлизавета Ус (наук. керівник дівчат – доц. М. В. Яцюк)).
Тематика конференції була надзвичайно широкою – працювали 14 секцій: археологія, історіографія та джерелознавство, історія Стародавньої Греції та Риму, історія середніх віків, нова та новітня історія країн Європи, Америки, Азії та Африки, історія міжнародних відносин, історія України, історія Слобожанщини, історія культури, а також гендерна і воєнна історія.
Робота однієї секції, а саме «Історія Харкова: формування міського простору» відбулася у конференц-залі Музею ХНУМГ ім. О. М. Бекетова. Як зазначив секретар цієї секції, студент нашого університету Богдан Безсчотний, «вдома й стіни допомагають»: саме в цій секції доповідь Єлизавети Ус (наук. керівник доц. М. В. Яцюк) була визнана кращою. Окрім почесної грамоти та подарунків студентка отримала можливість опублікувати свою статтю у фаховому збірнику молодих науковців «Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії».
Взагалі наукова атмосфера «Каразінських читань», які представник Інституту Конфуція поетично назвав «весняною конференцією», виявилася надзвичайно насиченою і творчою: безліч цікавих доповідей, професійні запитання, палкі дискусії, які не вщухали навіть під час кава-брейків. А робота секції з історії культури, де «хедлайнером» була доповідачка з нашого університету Антоніна Шепелєва (наук. керівник проф. О. Л. Рябченко), не припинялась, доки не було вичерпано навіть додатковий час, і добігла кінця лише під тиском необхідності звільнити аудиторію для заключного пленарного засідання і вручення нагород.
Бажаємо успіхів усім учасникам конференції і сподіваємося, що добра традиція наукової співпраці продовжиться і надалі.
З 16 по 20 квітня у Харкові проходила ХХІІ Міжнародна наукова конференція «Слобожанські читання»
На пленарному засіданні, яке відбулося 16 квітня, проф. І. М. Рассохою була презентована монографія «Справжність Велесової книги: науковий доказ». Аспірант кафедри І. В. Шуйський зробив дві доповіді за темами: «Торгсини на Харківщині як елітна торгова мережа і засіб виживання у спогадах очевидців» і «Репресовані урядовці УНР: знищення творців української державності».
18 квітня 2018 року відбулися круглі столи «Голодомори в Україні» і «Політичні репресії доби «великого терору» під керівництвом аспіранта кафедри І. В. Шуйського. Одним із доповідачів був студент 2 курсу факультету АРХ (АДОМ) Богдан Безсчотний (науковий керівник – проф. О. Л. Рябченко), який виступив з темою «Репресовані архітектори м. Харкова».
На закритті конференції, яке відбулося 20 квітня у бібліотеці ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, аспірантом І. В. Шуйським, як редактором харківського тому серії «Реабілітовані історією», була презентована книга третя, присвячена 80-річчю «великого терору».
Вийшла з друку монографія доктора філософських наук, професора кафедри «Історії і культурології» Ігоря Миколайовича Рассохи «Справжність Велесової книги: науковий доказ».
Вийшла з друку восьма монографія д-ра філософ. наук, професора кафедри Ігоря Миколайовича Рассохи «Справжність Велесової книги: науковий доказ». Ця книга містить не тільки вичерпний науковий доказ справжності Велесової книги - вона змінює загальне бачення всієї історії України. Читач дізнається про власну пам’ять українців, про своє далеке минуле: про походи кімерійців і «народів моря», про величне місто Голунь/Гелон, фібули зарубінецької культури, антське місто Вороніж, боротьбу бродників за волю «проти варягів і греків», язичницьке місто Самарь, спадок Яна Гуса, таємну організацію кобзарів, Кахтирі як народний самовидав, з нового боку відкриє Г. С. Сковороду, Т. Г. Шевченка, роль Харкова в історії України. Монографія буде цікава як фахівцям, так і широкому колу читачів, яких цікавить історія України.Вийшла з друку восьма монографія д-ра філософ. наук, професора кафедри Ігоря Миколайовича Рассохи «Справжність Велесової книги: науковий доказ». Ця книга містить не тільки вичерпний науковий доказ справжності Велесової книги - вона змінює загальне бачення всієї історії України. Читач дізнається про власну пам’ять українців, про своє далеке минуле: про походи кімерійців і «народів моря», про величне місто Голунь/Гелон, фібули зарубінецької культури, антське місто Вороніж, боротьбу бродників за волю «проти варягів і греків», язичницьке місто Самарь, спадок Яна Гуса, таємну організацію кобзарів, Кахтирі як народний самовидав, з нового боку відкриє Г. С. Сковороду, Т. Г. Шевченка, роль Харкова в історії України. Монографія буде цікава як фахівцям, так і широкому колу читачів, яких цікавить історія України.Вийшла з друку восьма монографія д-ра філософ. наук, професора кафедри Ігоря Миколайовича Рассохи «Справжність Велесової книги: науковий доказ». Ця книга містить не тільки вичерпний науковий доказ справжності Велесової книги - вона змінює загальне бачення всієї історії України. Читач дізнається про власну пам’ять українців, про своє далеке минуле: про походи кімерійців і «народів моря», про величне місто Голунь/Гелон, фібули зарубінецької культури, антське місто Вороніж, боротьбу бродників за волю «проти варягів і греків», язичницьке місто Самарь, спадок Яна Гуса, таємну організацію кобзарів, Кахтирі як народний самовидав, з нового боку відкриє Г. С. Сковороду, Т. Г. Шевченка, роль Харкова в історії України. Монографія буде цікава як фахівцям, так і широкому колу читачів, яких цікавить історія України.
16 березня 2018 року відбувся науковий семінар «Праця як цінність і практика (1917-1991 рр.): візуальні образи, символи, тексти»
16 березня 2018 року відбувся науковий семінар «Праця як цінність і практика (1917-1991 рр.): візуальні образи, символи, тексти», організаторами якого виступили кафедра історії і культурології ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, історичний факультет ХНУ ім. В. Н. Каразіна та Програма імені Ковальських Канадського інституту українських студій.
У заході взяли участь науковці з харківських вишів, Інституту історії України НАН України, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Окрім доповідачів на цьому науковому форумі були присутні студенти, аспіранти та наукові співробітники харківських університетів.
Детальніше про подію дивись: http://www.kname.edu.ua/index.php/3206-16-%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D1%8F-2018-
Презентація книги про політичні репресії на Харківщині в 1917-1938 рр. у ХНУМГ імені О.М.Бекетова
15 грудня у приміщенні читального залу 1 відбулась презентація серії книг «Реабілітовані історією. Харківська область». Аспірант кафедри, старший науковий редактор Харківського тому Ігор Шуйський розповів присутнім про мету проекту, представив опубліковані книги тому. Вони відтворюють трагічні події минулого, починаючи з «червоного терору» і хронологічно закінчуються «великим терором» 1937–1938 років. За словами І. Шуйського, політичні репресії на Харківщині ніколи не припинялися і були складовою політики тоталітарного режиму. Тому продовжується робота з підготовки наступних публікацій про репресії періоду Другої світової війни.
Модератор Наталя Тріпутіна розповіла про співробітництво завідуючої кафедри «Історії і культурології» О.Л. Рябченко, директору музею ХНУМГ Т.П. Єлісеєвою, колишнього викладача, нині покійного кгн Л.К. Войславського з редакцією тому. Озвучила імена засновників, керівників і викладачів Харківського інституту комунального господарства 1920–1930–х років, інформація про яких була виявлена в архівних документах колишнього НКВС–КДБ, біографічні нариси яких увійшли до історії ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, опублікованій 2012 року.
Інтерес присутні виявили до розсекречених місць масових поховань у Харкові, окремих працівників комунальної галузі і їх сімей.
Започаткована на початку 1990–х років постановою Кабінету міністрів України Всеукраїнська серія покликана оприлюднити інформацію про всіх громадян, які зазнали політичних репресій на території України в 1917–1991 роках.
Участь аспіранта кафедри Шуйского І.В. у конференції по Голодомору
Аспірант кафедри Історії та культурології Ігор Шуйський взяв участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми дослідження Голодомору у ХХІ столітті: цифри, джерела, висновки», яка відбулася 16 листопада 2017 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Темою, яку І. Шуйський запропонував на обговорення представницькому форуму, було «Встановлення імен жертв Голодомору 1932–1933 років на Харківщині за архівними документами радянських репресивних органів». Про витоки інформаційної блокади Голодомору, актуальні напрямки історичних досліджень йшлося в програмі Харківського обласного радіо «Запитай знавця» від 24 листопада, на яку запросили нашого аспіранта. Прослухати її можна в «Архіві передач» на сайті ОТБ, режим доступу.
8 грудня 2017 р. відбулася XXXV міжнародна краєзнавча конференція молодих учених «краєзнавство у вимірах сучасної науки»
Вже традиційно співорганізаторами конференції, разом із історичним факультетом Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна та Центром краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька, стала кафедра історії і культурології Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова.
Робота конференції відбулася у рамках 9 секцій. Керівником секції «Міждисциплінарний вимір краєзнавчих досліджень» був доктор філософських наук, професор І.М. Рассоха, секретарем – студентка ІІ курсу ф-ту АДОМ А. Шепелєва. З доповідями виступали студенти Безсчотний Б., Кулинич Н. та Шепелєва А. Конференція пройшла на високому рівні, політематичні доповіді на секційних засіданнях викликали жваві дискусії та зацікавлення.
На кожній секції були визначені кращі доповіді, автори яких отримали почесні грамоти, подарунки та премії. Бажаємо учасникам успіхів в наукових дослідженнях та чекаємо на всіх наступного року!
Участь завідувачки кафедри, професорки Ольги Рябченко у міжнародній науковій конференції «One century after the Bolshevik Revolution: towards a “French History” of Soviet Heritage? 1917–2017» (INALCO. Париж, Франція)
Завідувачка кафедри історії і культурології професор Рябченко О.Л. виступила з доповіддю на пленарному засіданні міжнародної наукової конференції «One century after the Bolshevik Revolution: towards a “French History” of Soviet Heritage? 1917–2017» («Чи можна написати французьку історію радянського спадку?»), що проходила в Парижі 12–13 жовтня 2017 р. в державному Інституті східних мов і цивілізацій (INALCO), муніципальному центрі культури та Департаменті Валь-д'Уаз у містечку Байє-ан-Франс і археологічному музеї в Гірі-ан-Вексен.
Історики, археологи, архітектори, мистецтвознавці, художники, які представляли різні країни, аналізували спадок матеріальної культури Радянського Союзу, що залишився на території Франції, без втручання політики, ідеології та пропаганди. Зокрема, архітектор із Італії Крістіана Волпі і професор Ольга Рябченко у своїх доповідях акцентували увагу на враженнях, які справили радянські павільйони і експозиції 1925 та 1937 рр. не лише на професійне середовище, але і на простих громадян, що відвідали виставки.
Участь завідувачки кафедри, професорки Ольги Рябченко у міжнародній науковій конференції «Jews in the Soviet bloc during the Stalinist era: the nationalities policy of the USSA» (Люблін, Польща)
Завідувачка кафедри історії і культурології професор Рябченко О.Л. виступила з доповіддю на міжнародній науковій конференції «Jews in the Soviet bloc during the Stalinist era: the nationalities policy of the USSA», яка була організована Інститутом політичних студій Польської академії наук та Люблінським католицьким університетом і відбулася 19–20 жовтня 2017 р. У своїй доповіді вона проаналізувала антисемітські настрої та причини їх виникнення серед студентської молоді вищих начальних закладів УСРР у 1920-1930-ті роки. Більше про роботу конференції можна ознайомитися у наступних матеріалах.
Участь професора І. М. Рассохи у круглому столі "Хто добре загорівся - той добре почав" з нагоди 295-річчя з дня народження Г. С. Сковороди
1 грудня 2017 року у музеї Г. С. Сковороди у с. Сковородинівці відбувся круглий стіл "Хто добре загорівся - той добре почав" з нагоди 295-річчя з дня народження Г. С. Сковороди.
Головна тема обговорення: як ми маємо підготуватися до 300-річчя з дня народження Г. С. Сковороди, що буде через п’ять років. Був присутній директор Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації О. А. Яцина та інші офіційні особи, в тому числі гості з Полтавської області, діячі науки та мистецтва. Професор кафедри історії і культурології ХНУМГ І. М. Рассоха як радник на громадських засадах голови ХОДА представляв свій проект "Золоте кільце Харківщини", в якому Сковородинівка - чи не найбільш важливий пункт. Йдеться про те, що Шарівку, Старий Мерчик, Коротич, Краснокутськ, Співочі тераси тощо - більше половини найбільш цікавих туристичних об’єктів Харківщини (реальних і потенційних) з точки зору логістики легко замкнути у відносно невеличку "петлю" на північному заході області, з виходами через Пархомівку на Більськ (Полтавщина) і Охтирку (Сумщина).
Також він звернув увагу на те, що з наукової точки зору в музеї абсолютно недостатньо звертають увагу на БЕЗПОСЕРЕДНІЙ зв’язок Сковороди з корпорацією сліпих кобзарів. Село Рогозянка (в сільраді якого Сковородинівка) - це батьківщина (з переважною вірогідністю, бо є ще одна Рогозянка біля Великого Бурлука) знаменитого останнього головного кобзаря Запорізької Січі і першого "прапанотця всієї сліпецької просящої братії" всієї України Гната Рогозянського, що був сучасником і соратником Сковороди. Отже, треба зробити окремий стенд "Сковорода і кобзарі" у музеї, проводити там заходи сучасного кобзарського товариства України і увічнити ОКРЕМО пам’ять про Гната Рогозянського - він того вартий.
Вітаємо!
доцента Фесенко Галину Григорівну з нагородженням!
2 листопада 2017 р. в Університеті відбулося урочисте засідання Вченої ради, присвячене Всесвітньому дню науки в ім’я миру та розвитку. В урочистій атмосфері доц. Фесенко Г.Г. була нагороджена Грамотою Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації за сумлінну творчу працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у навчання та виховання студентської молоді. Грамоту вручив заступник голови – керівник апарату Харківської обласної державної адміністрації – Бабічев Анатолій Валерійович.
Доц. Фесенко Г.Г. успішно поєднує педагогічну та науковою роботу, про що свідчать її чисельні наукові публікації: 169 наукових та навчально-методичних праць (у т.ч. 1 - з грифом МОН України), 5 – у періодичних виданнях, що включені до наукометричної бази SCOPUS). Вона має широкий діапазон наукових інтересів (історична культурологія, культурна урбаністика, гендерна урбаністика, європейські студії); є учасницею численних форумів, симпозіумів, конференцій, міжнародних програм (у тому числі академічної мобільності Erasmus Mundus Programme, Університет Нова Горіца, Республіка Словенія, 2015-2016). Доц. Фесенко Г.Г. також є коорднаторкою проектів Гендерного центру Університету.
Колектив кафедри!
