ГРАФІК

ПРОВЕДЕННЯ КОНСУЛЬТАЦІЙ ВИКЛАДАЧАМИ КАФЕДРИ В ОСІННЬОМУ СЕМЕСТРІ 2023/2024 НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

н/п           Викладач                   e-mail

 консультації

                Інформаційні

                    ресурси

1.

Яцюк

Микола Володимирович

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..uа

  12.00-12.30

    вівторок

       on-line

      Teams

on-line чати у дистанційних курсах

 

2.

Жигло

Володимир Валентинович

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

  12.00-12.30

    вівторок

      on-line

       Teams

on-line чати у дистанційних курсах
3.

Малиніна

Тетяна Василівна

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

  12.00-12.30

      середа

      on-line

      Teams

on-line чати у дистанційних курсах
4.

Рассоха

Ігор Миколайович

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

  12.00-12.30

    четвер

     on-line

     Teams

on-line чати у дистанційних курсах
5.

Фесенко

Галина Григорівна

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

  12.00-12.30

    віторок

     on-line

     Teams

on-line чати у дистанційних курсах

 

ГРАФІК

ПРИЙОМУ АКАДЕМІЧНОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ВИКЛАДАЧАМИ КАФЕДРИ В ОСІННЬОМУ СЕМЕСТРІ 2023/2024 НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

 н/п           Викладач                   e-mail

Кафедра

історії і культурології

ауд. 412 (цк)

                Інформаційні

                    ресурси

1.

Яцюк

Микола Володимирович

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..uа

12.00-12.30

        вівторок

           on-line

          Teams

on-line чати у дистанційних курсах
2.

Жигло

Володимир Валентинович

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

       12.00-12.30

         вівторок

          on-line

           Teams

on-line чати у дистанційних курсах
3.

Малиніна

Тетяна Василівна

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

       12.00-12.30

            середа

            on-line

            Teams

on-line чати у дистанційних курсах
4.

Рассоха

Ігор Миколайович

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

      12.00-12.30

         четвер

         on-line

         Teams

on-line чати у дистанційних курсах
5.

Фесенко

Галина Григорівна

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

      12.00-12.30

         віторок

         on-line

         Teams

on-line чати у дистанційних курсах

 

 

 

 

Сталий розвиток міст (2024)

18-19 квітня 2024 р. на базі Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова проходила ХVII Всеукраїнська науково-технічна конференція здобувачів вищої освіти (89-а студентська науково-технічна конференція) «Сталий розвиток міст». Під час конференції 18 квітня працювала секція «Історії і культурології», де головував завідувач кафедри доц. М. В. Яцюк.

Під керівництвом викладачів кафедри історії і культурології студенти Університету підготували актуальні наукові доповіді у вигляді презентацій.

Rassoha

Зважаючи на те, що студенти, які брали участь у цьогорічній конференції, мали свою особисту зацікавленість у розробці обраної історико-культурної тематики, її репрезентація була доволі широкою. Студенти-учасники намагались комплексно осмислити різні явища минулого  і сучасного гуманітарного простору України, причому стереометрично, послуговуючись різними науковими методами та підходами. Доповіді на конференції відрізнялись грунтовністю і комплексним підходом. Так, Ольга Аджиєва  (студентка І курсу ННІ ЕіМ, «Предмети озброєння як історичне речове джерело») (науковий керівник – к.і.н., доц. М. В. Яцюк) і Софія Модлик  (студентка І курсу ННІ ЕіМ, «Нумізматичні історичні речові джерела та їх роль у вивчені історії України») (науковий керівник – к.і.н., доц. М. В. Яцюк) запропонували аналіз таких специфічних видів історичних речових джерел, якими є нумізматичні і збройові зразки.

Adgyeva

Modlyk

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доповідь Михайла Строгова (студент І курсу ННІ БЦІ, «Українське мовознавство: культурно-історичний дискурс») (науковий керівник – д-р філософії, доц. Т. В. Малиніна) була цікавою і  викликала жваву дискусію, обмін думками, привнесши у роботу секції «Історії і культурології» додаткове усвідомлення її учасниками важливості застосування під час дискусій науково обгрунтованих фактів.

Марія Гребенікова (студентка ІІ курсу ННІ АДОМ, «Організація діловодства та документація місцевих органів влади у Харкові у роки німецької окупації (1941-1944 рр.).») (науковий керівник – к.і.н., доц. В. В. Жигло) продемонструвала вміння опрацьовувати архівні матеріали, представила дуже цікаву і пізнавальну доповідь про сторінки з життя Харкова доби нацистської окупації.

Grebenn

Матеріали доповіді Данила Бафталовського (студент І курсу ННІ БЦІ, «Харківські ярмарки ХІХ століття») (науковий керівник – д-р. філос. н., проф. І. М. Рассоха) були присвячені історії ярмаркової торгівлі у Харкові. Вони були насичені цікавими фактами та вдалими історичними екскурсами.

Baftalof

Особливо можна виділити доповідь Максима Кириченка (студент І курсу ННІ БЦІ, «Як перевірити твердження «Донбас годував всю Україну»?») (науковий керівник – д-р. філос. н., проф. І. М. Рассоха). Доповідь було побудовано на численних фактах і статистичних матеріалах. Автор, думається, повністю розкрив її тему, показав як треба спроствувати пропагандистські міфи.

Kyrychenko

 

 

 

День пам'яті Героїв Крут (2024)

KRUTY

29 січня 2024 р. Студентським сенатом ХНУМГ ім. О.М. Бекетова спільно із Українською Асоціацією Студентів було проведено захід до Дня пам'яті Героїв Крут.
На зустрічі студенти не лише Бекетівського, а й Української інженерно-педагогічної академії та Харківскьго національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди мали змогу переглянути та взяти участь у обговоренні фільму «Крути.1918». Проректор з науково-педагогічної роботи ХНУМГ ім. Бекетова, доктор філософії зі спеціальності 032 Історія та археологія, доцент кафедри історії та культорології Тетяна Василівна Малиніна провела історичний екскурс та поділилася дослідженнями історичних джерел про цю важливу історичну подію. Також, цікаво було дізнатися факти із біографії професора В. Отамановського, учасника бою під Крутими, ім’ям якого буде перейменована одна з вулиць міста Харкова.
Бій під Крутами був оборонною операцією, яка зупинила на кілька днів наступ ворога. Ця битва символізує патріотизм, стійкість і самопожертву української молоді в боротьбі за державність!

viber image 2024 01 31 17 15 20 593

 Шанування минулого нашої країни — це не лише визнання спадщини, а й ключовий крок у формуванні майбутнього. Спираючись на досвід минулих поколінь, ми будуємо міцний фундамент для нашої Перемоги!

 

 

 

 

Каразінські читання (2023)

21 квітня 2023 р. проходила 76-та Міжнародна наукова конференція молодих вчених «Каразінські читання» (історичні науки). В умовах війни її робота відбувалась on-line.

IMG 202304112 001251578

Співорганізаторами «Каразінських читань» виступили історичний факультет ХНУ імені В. Н. Каразіна, історичний факультет ХНПУ імені Г. С. Сковороди та кафедра історії і культурології ХНУМГ імені О. М. Бекетова.
На пленарному засідання до учасників цьогорічної конференції звернулись декан історичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна к.і.н., доц. С. Д. Литовченко і завідувач кафедри історії і культурології ХНУМГ імені О. М. Бекетова к.і.н., доц. М. В. Яцюк.
В роботі конференції брали участь студенти і молоді вчені з України, Латвії, Греції. Робота 76-х «Каразінських читань» проходила в 12 секціях: «Археологія», «Воєнна історія», «Історія культури», «Історія освіти і науки», «Новітня історія країн Західної Європи та історія міжнародних відносин», «Ранньомодерна та модерна історія України» тощо.
IMG 202304112 001254585
Секція «Історія Харківщини» була представлена студентами нашого Університету. Головував на секції д.філос.н., проф. І. М. Рассоха. Під керівництвом викладачів кафедри історії і культурології студенти підготували свої наукові доповіді з широкого кола питань історії Харківщини. Під час представлення і обговорення доповідей студенти висловлювали своє бачення проблем історичного минулого і сьогодення Харківщини.
Особливої уваги заслуговують доповіді таких студенток нашого Університету, як Бутенко Олени (ННІ ЕіМ) («Садиби Харківщини: сучасні проблеми збереження історичної спадщини») (науковий керівник – к.і.н., доц. М. В. Яцюк), Муковоз Анни (ННІ ЕІтаТІ) («Повсякдення харків’ян на початку ХХ ст. (на прикладі кінематографу)») (науковий керівник – к.і.н., доц. М. С. Лисенко), Ольховської Анастасії (ННІ ЕіМ) («Повсякдення харківських студентів: сторінки участі студентів-бекетівців в роботі Міжнародної наукової конференції молодих вчених «Каразінські читання») (науковий керівник – к.і.н., доц. М. В. Яцюк), Владико Олександри (ННІ ЕІтаТІ («Історія Будянського парцелянового заводу») (науковий керівник – д.філос.н., проф. І. М. Рассоха), Панченко Юлії (ННІ ЕІтаТІ) («Діяльність Г. Ходкевича у Харкові») (науковий керівник – к.і.н., доц. М. С. Лисенко).
IMG 202304112 001257073
За підсумками роботи секції кращою доповіддю визнана доповідь Бутенко Олени (ННІ ЕіМ) («Садиби Харківщини: сучасні проблеми збереження історичної спадщини») (науковий керівник – к.і.н., доц. М. В. Яцюк).
 

 

 

 

 

 

 

Каразінські читання (2019)

 

 P90426 135532                       AirBrush 20190507110205P90426 135602 

 

 

                         26 квітня 2019 року відбулася 72 Міжнародна конференція молодих вчених. Кафедра історії та культурології ХНУМГ ім.О.М.Бекетова є співзасновником цього щорічного наукового заходу. На Пленарному засіданні, що відбулося у ХНУ ім.В.Н.Каразіна, з привітальним словом до учасників міжнародної конференції виступив завідувач кафедри к. іст. н., доц. М.В.Яцюк. Нагородження щорічними преміями імені професорів Б.К.Мигаля та Ю.Й.Журавського проводила к. іст. н., доц. М.С.Лисенко. Секція «Історія Харкова» проходила в стінах нашого університету. На цій секції переможцем була визнана студентка 2 курсу факультету менеджменту Ю.В.Задерей. Бажаємо подальших успіхів та творчої наснаги!

 

Каразінські читання (2018)

 

           IMG 0619                                IMG 0633

 

           IMG 0679                                       IMG 0682

 

                    27 квітня 2018 року відбулася значна подія для істориків України – пройшла 71-ша Міжнародна конференція молодих учених «Каразінські читання». Організацією та проведенням конференції займалися три провідних харківських виші: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова та Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди.

Окрім вирішення організаційних питань, представники кафедри історії і культурології ХНУМГ ім. О. М. Бекетова брали активну участь у пленарних засіданнях і в роботі секцій. Так, проф. І. М. Рассоха презентував свою нову монографію «Справжність Велесової книги: науковий доказ» і керував секцією «Гендерна історія», де виступала з доповіддю його студентка Аліна Семерульник. Доц. М. С. Лисенко вручала премію імені Ю. Й. Журавського та Б. К. Мигаля за краще дослідження в галузі історіографії та з історії України і також виконувала функції керівника секції, де доповідачами були в тому числі студенти нашого університету (Богдан Безсчотний (наук. керівник проф. О. Л. Рябченко), Тамара Савіч-Заблоцька, Єлизавета Тимошенко і Єлизавета Ус (наук. керівник дівчат – доц. М. В. Яцюк)).

Тематика конференції була надзвичайно широкою – працювали 14 секцій: археологія, історіографія та джерелознавство, історія Стародавньої Греції та Риму, історія середніх віків, нова та новітня історія країн Європи, Америки, Азії та Африки, історія міжнародних відносин, історія України, історія Слобожанщини, історія культури, а також гендерна і воєнна історія.

Робота однієї секції, а саме «Історія Харкова: формування міського простору» відбулася у конференц-залі Музею ХНУМГ ім. О. М. Бекетова. Як зазначив секретар цієї секції, студент нашого університету Богдан Безсчотний, «вдома й стіни допомагають»: саме в цій секції доповідь Єлизавети Ус (наук. керівник доц. М. В. Яцюк) була визнана кращою. Окрім почесної грамоти та подарунків студентка отримала можливість опублікувати свою статтю у фаховому збірнику молодих науковців «Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії».

Взагалі наукова атмосфера «Каразінських читань», які представник Інституту Конфуція поетично назвав «весняною конференцією», виявилася надзвичайно насиченою і творчою: безліч цікавих доповідей, професійні запитання, палкі дискусії, які не вщухали навіть під час кава-брейків. А робота секції з історії культури, де «хедлайнером» була доповідачка з нашого університету Антоніна Шепелєва (наук. керівник проф. О. Л. Рябченко), не припинялась, доки не було вичерпано навіть додатковий час, і добігла кінця лише під тиском необхідності звільнити аудиторію для заключного пленарного засідання і вручення нагород.

Бажаємо успіхів усім учасникам конференції і сподіваємося, що добра традиція наукової співпраці продовжиться і надалі.

 

 

 

 

 

З 16 по 20 квітня у Харкові проходила ХХІІ Міжнародна наукова конференція «Слобожанські читання»

20180420 134231   30708178 1637006263082401 4281771653228134400 n  30729052 1638907472892280 1650488595355533312 n  

На пленарному засіданні, яке відбулося 16 квітня, проф. І. М. Рассохою була презентована монографія «Справжність Велесової книги: науковий доказ». Аспірант кафедри І. В. Шуйський зробив дві доповіді за темами: «Торгсини на Харківщині як елітна торгова мережа і засіб виживання у спогадах очевидців» і «Репресовані урядовці УНР: знищення творців української державності».

18 квітня 2018 року відбулися круглі столи «Голодомори в Україні» і «Політичні репресії доби «великого терору» під керівництвом аспіранта кафедри І. В. Шуйського. Одним із доповідачів був студент 2 курсу факультету АРХ (АДОМ) Богдан Безсчотний (науковий керівник – проф. О. Л. Рябченко), який виступив з темою «Репресовані архітектори м. Харкова».

           На закритті конференції, яке відбулося 20 квітня у бібліотеці ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, аспірантом І. В. Шуйським, як редактором харківського тому серії «Реабілітовані історією», була презентована книга третя, присвячена 80-річчю «великого терору».

 

 

 

Вийшла з друку монографія доктора філософських наук, професора кафедри «Історії і культурології» Ігоря Миколайовича Рассохи «Справжність Велесової книги: науковий доказ».

 

                                                                                   

30716025 1728981677148268 7054166523035779072 n Вийшла з друку восьма монографія д-ра філософ. наук, професора кафедри Ігоря Миколайовича Рассохи «Справжність Велесової книги: науковий доказ». Ця книга містить не тільки вичерпний науковий доказ справжності Велесової книги - вона змінює загальне бачення всієї історії України. Читач дізнається про власну пам’ять українців, про своє далеке минуле: про походи кімерійців і «народів моря», про величне місто Голунь/Гелон, фібули зарубінецької культури, антське місто Вороніж, боротьбу бродників за волю «проти варягів і греків», язичницьке місто Самарь, спадок Яна Гуса, таємну організацію кобзарів, Кахтирі як народний самовидав, з нового боку відкриє Г. С. Сковороду, Т. Г. Шевченка, роль Харкова в історії України. Монографія буде цікава як фахівцям, так і широкому колу читачів, яких цікавить історія України.Вийшла з друку восьма монографія д-ра філософ. наук, професора кафедри Ігоря Миколайовича Рассохи «Справжність Велесової книги: науковий доказ». Ця книга містить не тільки вичерпний науковий доказ справжності Велесової книги - вона змінює загальне бачення всієї історії України. Читач дізнається про власну пам’ять українців, про своє далеке минуле: про походи кімерійців і «народів моря», про величне місто Голунь/Гелон, фібули зарубінецької культури, антське місто Вороніж, боротьбу бродників за волю «проти варягів і греків», язичницьке місто Самарь, спадок Яна Гуса, таємну організацію кобзарів, Кахтирі як народний самовидав, з нового боку відкриє Г. С. Сковороду, Т. Г. Шевченка, роль Харкова в історії України. Монографія буде цікава як фахівцям, так і широкому колу читачів, яких цікавить історія України.Вийшла з друку восьма монографія д-ра філософ. наук, професора кафедри Ігоря Миколайовича Рассохи «Справжність Велесової книги: науковий доказ». Ця книга містить не тільки вичерпний науковий доказ справжності Велесової книги - вона змінює загальне бачення всієї історії України. Читач дізнається про власну пам’ять українців, про своє далеке минуле: про походи кімерійців і «народів моря», про величне місто Голунь/Гелон, фібули зарубінецької культури, антське місто Вороніж, боротьбу бродників за волю «проти варягів і греків», язичницьке місто Самарь, спадок Яна Гуса, таємну організацію кобзарів, Кахтирі як народний самовидав, з нового боку відкриє Г. С. Сковороду, Т. Г. Шевченка, роль Харкова в історії України. Монографія буде цікава як фахівцям, так і широкому колу читачів, яких цікавить історія України.

 

 

 

16 березня 2018 року відбувся науковий семінар «Праця як цінність і практика (1917-1991 рр.): візуальні образи, символи, тексти»

 

               16 березня 2018 року відбувся науковий семінар «Праця як цінність і практика (1917-1991 рр.): візуальні образи, символи, тексти», організаторами якого виступили кафедра історії і культурології ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, історичний факультет ХНУ ім. В. Н. Каразіна та Програма імені Ковальських Канадського інституту українських студій.

 

                        29261996 1554232914683777 3799831818165813248 o                          29314276 2235282736643549 98256662484368761 n

                IMG 0206               29261005 1554231974683871 3844220880695590912 o

 

 

               У заході взяли участь науковці з харківських вишів, Інституту історії України НАН України, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Окрім доповідачів на цьому науковому форумі були присутні студенти, аспіранти та наукові співробітники харківських університетів.

Детальніше про подію дивись: http://www.kname.edu.ua/index.php/3206-16-%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D1%8F-2018-

 

 Презентація книги про політичні репресії на Харківщині в 1917-1938 рр. у ХНУМГ імені О.М.Бекетова

 

DSC08828

 

                15 грудня у приміщенні читального залу 1 відбулась презентація серії книг «Реабілітовані історією. Харківська область». Аспірант кафедри, старший науковий редактор Харківського тому Ігор Шуйський розповів присутнім про мету проекту, представив опубліковані книги тому. Вони відтворюють трагічні події минулого, починаючи з «червоного терору» і хронологічно закінчуються «великим терором» 1937–1938 років. За словами І. Шуйського, політичні репресії на Харківщині ніколи не припинялися і були складовою політики тоталітарного режиму. Тому продовжується робота з підготовки наступних публікацій про репресії періоду Другої світової війни.

                Модератор Наталя Тріпутіна розповіла про співробітництво завідуючої кафедри «Історії і культурології» О.Л. Рябченко, директору музею ХНУМГ Т.П. Єлісеєвою, колишнього викладача, нині покійного кгн Л.К. Войславського з редакцією тому. Озвучила імена засновників, керівників і викладачів Харківського інституту комунального господарства 1920–1930–х років, інформація про яких була виявлена в архівних документах колишнього НКВС–КДБ, біографічні нариси яких увійшли до історії ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, опублікованій 2012 року.

                Інтерес присутні виявили до розсекречених місць масових поховань у Харкові, окремих працівників комунальної галузі і їх сімей.

         Започаткована на початку 1990–х років постановою Кабінету міністрів України Всеукраїнська серія покликана оприлюднити інформацію про всіх громадян,    які зазнали політичних репресій на території України в 1917–1991 роках.

 

Участь аспіранта кафедри Шуйского І.В. у конференції по Голодомору

 

20171116 155900

 

                Аспірант кафедри Історії та культурології Ігор Шуйський взяв участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми дослідження Голодомору у ХХІ столітті: цифри, джерела, висновки», яка відбулася 16 листопада 2017 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Темою, яку І. Шуйський запропонував на обговорення представницькому форуму, було «Встановлення імен жертв Голодомору 1932–1933 років на Харківщині за архівними документами радянських репресивних органів». Про витоки інформаційної блокади Голодомору, актуальні напрямки історичних досліджень йшлося в програмі Харківського обласного радіо «Запитай знавця» від 24 листопада, на яку запросили нашого аспіранта. Прослухати її можна в «Архіві передач» на сайті ОТБ, режим доступу.

 

 

8 грудня 2017 р. відбулася XXXV міжнародна краєзнавча конференція молодих учених «краєзнавство у вимірах сучасної науки»

 

 

 

imgonline com ua Compressed juNju0yD6nP0aO                       imgonline com ua Compressed OyMQkwxH1Dkfk

 

 

imgonline com ua Compressed jZRoYArWRn                    4

 

                      Вже традиційно співорганізаторами конференції, разом із історичним факультетом Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна та Центром краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька, стала кафедра історії і культурології Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова.

                       Робота конференції відбулася у рамках 9 секцій. Керівником секції «Міждисциплінарний вимір краєзнавчих досліджень» був доктор філософських наук, професор І.М. Рассоха, секретарем – студентка ІІ курсу ф-ту АДОМ А. Шепелєва. З доповідями виступали студенти Безсчотний Б., Кулинич Н. та Шепелєва А. Конференція пройшла на високому рівні, політематичні доповіді на секційних засіданнях викликали жваві дискусії та зацікавлення.

                       На кожній секції були визначені кращі доповіді, автори яких отримали почесні грамоти, подарунки та премії. Бажаємо учасникам успіхів в наукових дослідженнях та чекаємо на всіх наступного року!

 

 

Участь завідувачки кафедри, професорки Ольги Рябченко у міжнародній науковій конференції «One century after the Bolshevik Revolution: towards a “French History” of Soviet Heritage? 1917–2017» (INALCO. Париж, Франція)

imgonline com ua Compressed q0L1Iyorz47        

                   Завідувачка кафедри історії і культурології професор Рябченко О.Л. виступила з доповіддю на пленарному засіданні міжнародної наукової конференції «One century after the Bolshevik Revolution: towards a “French History” of Soviet Heritage? 1917–2017» («Чи можна написати французьку історію радянського спадку?»), що проходила в Парижі 12–13 жовтня 2017 р. в державному Інституті східних мов і цивілізацій (INALCO), муніципальному центрі культури та Департаменті Валь-д'Уаз у містечку Байє-ан-Франс і археологічному музеї в Гірі-ан-Вексен.

                 Історики, археологи, архітектори, мистецтвознавці, художники, які представляли різні країни, аналізували спадок матеріальної культури Радянського Союзу, що залишився на території Франції, без втручання політики, ідеології та пропаганди. Зокрема, архітектор із Італії Крістіана Волпі і професор Ольга Рябченко у своїх доповідях акцентували увагу на враженнях, які справили радянські павільйони і експозиції 1925 та 1937 рр. не лише на професійне середовище, але і на простих громадян, що відвідали виставки.

 

 

 

 

Участь завідувачки кафедри, професорки Ольги Рябченко у міжнародній науковій конференції «Jews in the Soviet bloc during the Stalinist era: the nationalities policy of the USSA» (Люблін, Польща)

imgonline com ua Compressed 1Xyb9ulUmWQR9n                                    2

 

 

                  Завідувачка кафедри історії і культурології професор Рябченко О.Л. виступила з доповіддю на міжнародній науковій конференції «Jews in the Soviet bloc during the Stalinist era: the nationalities policy of the USSA», яка була організована Інститутом політичних студій Польської академії наук та Люблінським католицьким університетом і відбулася 19–20 жовтня 2017 р. У своїй доповіді вона проаналізувала антисемітські настрої та причини їх виникнення серед студентської молоді вищих начальних закладів УСРР у 1920-1930-ті роки. Більше про роботу конференції можна ознайомитися у наступних матеріалах.

 

 

 

 

 

 

Участь професора І. М. Рассохи у круглому столі "Хто добре загорівся - той добре почав" з нагоди 295-річчя з дня народження Г. С. Сковороди

 

     

                    1 грудня 2017 року у музеї Г. С. Сковороди у с. Сковородинівці відбувся круглий стіл "Хто добре загорівся - той добре почав" з нагоди 295-річчя з дня народження Г. С. Сковороди.

Головна тема обговорення: як ми маємо підготуватися до 300-річчя з дня народження Г. С. Сковороди, що буде через п’ять років. Був присутній директор Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації О. А. Яцина та інші офіційні особи, в тому числі гості з Полтавської області, діячі науки та мистецтва. Професор кафедри історії і культурології ХНУМГ І. М. Рассоха як радник на громадських засадах голови ХОДА представляв свій проект "Золоте кільце Харківщини", в якому Сковородинівка - чи не найбільш важливий пункт. Йдеться про те, що Шарівку, Старий Мерчик, Коротич, Краснокутськ, Співочі тераси тощо - більше половини найбільш цікавих туристичних об’єктів Харківщини (реальних і потенційних) з точки зору логістики легко замкнути у відносно невеличку "петлю" на північному заході області, з виходами через Пархомівку на Більськ (Полтавщина) і Охтирку (Сумщина). 

Також він звернув увагу на те, що з наукової точки зору в музеї абсолютно недостатньо звертають увагу на БЕЗПОСЕРЕДНІЙ зв’язок Сковороди з корпорацією сліпих кобзарів. Село Рогозянка (в сільраді якого Сковородинівка) - це батьківщина (з переважною вірогідністю, бо є ще одна Рогозянка біля Великого Бурлука) знаменитого останнього головного кобзаря Запорізької Січі і першого "прапанотця всієї сліпецької просящої братії" всієї України Гната Рогозянського, що був сучасником і соратником Сковороди. Отже, треба зробити окремий стенд "Сковорода і кобзарі" у музеї, проводити там заходи сучасного кобзарського товариства України і увічнити ОКРЕМО пам’ять про Гната Рогозянського - він того вартий.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          

                  Вітаємо!                                

                                                 доцента Фесенко Галину Григорівну з нагородженням!     

 

 

   

                     2 листопада 2017 р. в Університеті відбулося урочисте засідання Вченої ради, присвячене Всесвітньому дню науки в ім’я миру та розвитку. В урочистій атмосфері доц. Фесенко Г.Г. була нагороджена Грамотою Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації за сумлінну творчу працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у навчання та виховання студентської молоді. Грамоту вручив заступник голови – керівник апарату Харківської обласної державної адміністрації – Бабічев Анатолій Валерійович.

Доц. Фесенко Г.Г. успішно поєднує педагогічну та науковою роботу, про що свідчать її чисельні наукові публікації: 169 наукових та навчально-методичних праць (у т.ч. 1 - з грифом МОН України), 5 – у періодичних виданнях, що включені до наукометричної бази SCOPUS). Вона має широкий діапазон наукових інтересів (історична культурологія, культурна урбаністика, гендерна урбаністика, європейські студії); є учасницею численних форумів, симпозіумів, конференцій, міжнародних програм (у тому числі академічної мобільності Erasmus Mundus Programme, Університет Нова Горіца, Республіка Словенія, 2015-2016). Доц. Фесенко Г.Г. також є коорднаторкою проектів Гендерного центру Університету.

                                                                                                                                                                          Колектив кафедри!

 


На сайті 9 гостей та 0 користувачів