Каразінські читання-2018

 

           IMG 0619                                IMG 0633

 

           IMG 0679                                       IMG 0682

 

                    27 квітня 2018 року відбулася значна подія для істориків України – пройшла 71-ша Міжнародна конференція молодих учених «Каразінські читання». Організацією та проведенням конференції займалися три провідних харківських виші: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова та Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди.

Окрім вирішення організаційних питань, представники кафедри історії і культурології ХНУМГ ім. О. М. Бекетова брали активну участь у пленарних засіданнях і в роботі секцій. Так, проф. І. М. Рассоха презентував свою нову монографію «Справжність Велесової книги: науковий доказ» і керував секцією «Гендерна історія», де виступала з доповіддю його студентка Аліна Семерульник. Доц. М. С. Лисенко вручала премію імені Ю. Й. Журавського та Б. К. Мигаля за краще дослідження в галузі історіографії та з історії України і також виконувала функції керівника секції, де доповідачами були в тому числі студенти нашого університету (Богдан Безсчотний (наук. керівник проф. О. Л. Рябченко), Тамара Савіч-Заблоцька, Єлизавета Тимошенко і Єлизавета Ус (наук. керівник дівчат – доц. М. В. Яцюк)).

Тематика конференції була надзвичайно широкою – працювали 14 секцій: археологія, історіографія та джерелознавство, історія Стародавньої Греції та Риму, історія середніх віків, нова та новітня історія країн Європи, Америки, Азії та Африки, історія міжнародних відносин, історія України, історія Слобожанщини, історія культури, а також гендерна і воєнна історія.

Робота однієї секції, а саме «Історія Харкова: формування міського простору» відбулася у конференц-залі Музею ХНУМГ ім. О. М. Бекетова. Як зазначив секретар цієї секції, студент нашого університету Богдан Безсчотний, «вдома й стіни допомагають»: саме в цій секції доповідь Єлизавети Ус (наук. керівник доц. М. В. Яцюк) була визнана кращою. Окрім почесної грамоти та подарунків студентка отримала можливість опублікувати свою статтю у фаховому збірнику молодих науковців «Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії».

Взагалі наукова атмосфера «Каразінських читань», які представник Інституту Конфуція поетично назвав «весняною конференцією», виявилася надзвичайно насиченою і творчою: безліч цікавих доповідей, професійні запитання, палкі дискусії, які не вщухали навіть під час кава-брейків. А робота секції з історії культури, де «хедлайнером» була доповідачка з нашого університету Антоніна Шепелєва (наук. керівник проф. О. Л. Рябченко), не припинялась, доки не було вичерпано навіть додатковий час, і добігла кінця лише під тиском необхідності звільнити аудиторію для заключного пленарного засідання і вручення нагород.

Бажаємо успіхів усім учасникам конференції і сподіваємося, що добра традиція наукової співпраці продовжиться і надалі.

 

 

 

 

 

З 16 по 20 квітня у Харкові проходила ХХІІ Міжнародна наукова конференція «Слобожанські читання»

20180420 134231   30708178 1637006263082401 4281771653228134400 n  30729052 1638907472892280 1650488595355533312 n  

На пленарному засіданні, яке відбулося 16 квітня, проф. І. М. Рассохою була презентована монографія «Справжність Велесової книги: науковий доказ». Аспірант кафедри І. В. Шуйський зробив дві доповіді за темами: «Торгсини на Харківщині як елітна торгова мережа і засіб виживання у спогадах очевидців» і «Репресовані урядовці УНР: знищення творців української державності».

18 квітня 2018 року відбулися круглі столи «Голодомори в Україні» і «Політичні репресії доби «великого терору» під керівництвом аспіранта кафедри І. В. Шуйського. Одним із доповідачів був студент 2 курсу факультету АРХ (АДОМ) Богдан Безсчотний (науковий керівник – проф. О. Л. Рябченко), який виступив з темою «Репресовані архітектори м. Харкова».

           На закритті конференції, яке відбулося 20 квітня у бібліотеці ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, аспірантом І. В. Шуйським, як редактором харківського тому серії «Реабілітовані історією», була презентована книга третя, присвячена 80-річчю «великого терору».

 

 

 

Вийшла з друку монографія доктора філософських наук, професора кафедри «Історії і культурології» Ігоря Миколайовича Рассохи «Справжність Велесової книги: науковий доказ».

 

                                                                                   

30716025 1728981677148268 7054166523035779072 n Вийшла з друку восьма монографія д-ра філософ. наук, професора кафедри Ігоря Миколайовича Рассохи «Справжність Велесової книги: науковий доказ». Ця книга містить не тільки вичерпний науковий доказ справжності Велесової книги - вона змінює загальне бачення всієї історії України. Читач дізнається про власну пам’ять українців, про своє далеке минуле: про походи кімерійців і «народів моря», про величне місто Голунь/Гелон, фібули зарубінецької культури, антське місто Вороніж, боротьбу бродників за волю «проти варягів і греків», язичницьке місто Самарь, спадок Яна Гуса, таємну організацію кобзарів, Кахтирі як народний самовидав, з нового боку відкриє Г. С. Сковороду, Т. Г. Шевченка, роль Харкова в історії України. Монографія буде цікава як фахівцям, так і широкому колу читачів, яких цікавить історія України.Вийшла з друку восьма монографія д-ра філософ. наук, професора кафедри Ігоря Миколайовича Рассохи «Справжність Велесової книги: науковий доказ». Ця книга містить не тільки вичерпний науковий доказ справжності Велесової книги - вона змінює загальне бачення всієї історії України. Читач дізнається про власну пам’ять українців, про своє далеке минуле: про походи кімерійців і «народів моря», про величне місто Голунь/Гелон, фібули зарубінецької культури, антське місто Вороніж, боротьбу бродників за волю «проти варягів і греків», язичницьке місто Самарь, спадок Яна Гуса, таємну організацію кобзарів, Кахтирі як народний самовидав, з нового боку відкриє Г. С. Сковороду, Т. Г. Шевченка, роль Харкова в історії України. Монографія буде цікава як фахівцям, так і широкому колу читачів, яких цікавить історія України.Вийшла з друку восьма монографія д-ра філософ. наук, професора кафедри Ігоря Миколайовича Рассохи «Справжність Велесової книги: науковий доказ». Ця книга містить не тільки вичерпний науковий доказ справжності Велесової книги - вона змінює загальне бачення всієї історії України. Читач дізнається про власну пам’ять українців, про своє далеке минуле: про походи кімерійців і «народів моря», про величне місто Голунь/Гелон, фібули зарубінецької культури, антське місто Вороніж, боротьбу бродників за волю «проти варягів і греків», язичницьке місто Самарь, спадок Яна Гуса, таємну організацію кобзарів, Кахтирі як народний самовидав, з нового боку відкриє Г. С. Сковороду, Т. Г. Шевченка, роль Харкова в історії України. Монографія буде цікава як фахівцям, так і широкому колу читачів, яких цікавить історія України.

 

 

 

16 березня 2018 року відбувся науковий семінар «Праця як цінність і практика (1917-1991 рр.): візуальні образи, символи, тексти»

 

               16 березня 2018 року відбувся науковий семінар «Праця як цінність і практика (1917-1991 рр.): візуальні образи, символи, тексти», організаторами якого виступили кафедра історії і культурології ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, історичний факультет ХНУ ім. В. Н. Каразіна та Програма імені Ковальських Канадського інституту українських студій.

 

                        29261996 1554232914683777 3799831818165813248 o                          29314276 2235282736643549 98256662484368761 n

                IMG 0206               29261005 1554231974683871 3844220880695590912 o

 

 

               У заході взяли участь науковці з харківських вишів, Інституту історії України НАН України, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Окрім доповідачів на цьому науковому форумі були присутні студенти, аспіранти та наукові співробітники харківських університетів.

Детальніше про подію дивись: http://www.kname.edu.ua/index.php/3206-16-%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D1%8F-2018-

 

 Презентація книги про політичні репресії на Харківщині в 1917-1938 рр. у ХНУМГ імені О.М.Бекетова

 

DSC08828

 

                15 грудня у приміщенні читального залу 1 відбулась презентація серії книг «Реабілітовані історією. Харківська область». Аспірант кафедри, старший науковий редактор Харківського тому Ігор Шуйський розповів присутнім про мету проекту, представив опубліковані книги тому. Вони відтворюють трагічні події минулого, починаючи з «червоного терору» і хронологічно закінчуються «великим терором» 1937–1938 років. За словами І. Шуйського, політичні репресії на Харківщині ніколи не припинялися і були складовою політики тоталітарного режиму. Тому продовжується робота з підготовки наступних публікацій про репресії періоду Другої світової війни.

                Модератор Наталя Тріпутіна розповіла про співробітництво завідуючої кафедри «Історії і культурології» О.Л. Рябченко, директору музею ХНУМГ Т.П. Єлісеєвою, колишнього викладача, нині покійного кгн Л.К. Войславського з редакцією тому. Озвучила імена засновників, керівників і викладачів Харківського інституту комунального господарства 1920–1930–х років, інформація про яких була виявлена в архівних документах колишнього НКВС–КДБ, біографічні нариси яких увійшли до історії ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, опублікованій 2012 року.

                Інтерес присутні виявили до розсекречених місць масових поховань у Харкові, окремих працівників комунальної галузі і їх сімей.

         Започаткована на початку 1990–х років постановою Кабінету міністрів України Всеукраїнська серія покликана оприлюднити інформацію про всіх громадян,    які зазнали політичних репресій на території України в 1917–1991 роках.

 

Участь аспіранта кафедри Шуйского І.В. у конференції по Голодомору

 

20171116 155900

 

                Аспірант кафедри Історії та культурології Ігор Шуйський взяв участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми дослідження Голодомору у ХХІ столітті: цифри, джерела, висновки», яка відбулася 16 листопада 2017 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Темою, яку І. Шуйський запропонував на обговорення представницькому форуму, було «Встановлення імен жертв Голодомору 1932–1933 років на Харківщині за архівними документами радянських репресивних органів». Про витоки інформаційної блокади Голодомору, актуальні напрямки історичних досліджень йшлося в програмі Харківського обласного радіо «Запитай знавця» від 24 листопада, на яку запросили нашого аспіранта. Прослухати її можна в «Архіві передач» на сайті ОТБ, режим доступу.

 

 

8 грудня 2017 р. відбулася XXXV міжнародна краєзнавча конференція молодих учених «краєзнавство у вимірах сучасної науки»

 

 

 

imgonline com ua Compressed juNju0yD6nP0aO                       imgonline com ua Compressed OyMQkwxH1Dkfk

 

 

imgonline com ua Compressed jZRoYArWRn                    4

 

                      Вже традиційно співорганізаторами конференції, разом із історичним факультетом Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна та Центром краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька, стала кафедра історії і культурології Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова.

                       Робота конференції відбулася у рамках 9 секцій. Керівником секції «Міждисциплінарний вимір краєзнавчих досліджень» був доктор філософських наук, професор І.М. Рассоха, секретарем – студентка ІІ курсу ф-ту АДОМ А. Шепелєва. З доповідями виступали студенти Безсчотний Б., Кулинич Н. та Шепелєва А. Конференція пройшла на високому рівні, політематичні доповіді на секційних засіданнях викликали жваві дискусії та зацікавлення.

                       На кожній секції були визначені кращі доповіді, автори яких отримали почесні грамоти, подарунки та премії. Бажаємо учасникам успіхів в наукових дослідженнях та чекаємо на всіх наступного року!

 

 

Участь завідувачки кафедри, професорки Ольги Рябченко у міжнародній науковій конференції «One century after the Bolshevik Revolution: towards a “French History” of Soviet Heritage? 1917–2017» (INALCO. Париж, Франція)

imgonline com ua Compressed q0L1Iyorz47        

                   Завідувачка кафедри історії і культурології професор Рябченко О.Л. виступила з доповіддю на пленарному засіданні міжнародної наукової конференції «One century after the Bolshevik Revolution: towards a “French History” of Soviet Heritage? 1917–2017» («Чи можна написати французьку історію радянського спадку?»), що проходила в Парижі 12–13 жовтня 2017 р. в державному Інституті східних мов і цивілізацій (INALCO), муніципальному центрі культури та Департаменті Валь-д'Уаз у містечку Байє-ан-Франс і археологічному музеї в Гірі-ан-Вексен.

                 Історики, археологи, архітектори, мистецтвознавці, художники, які представляли різні країни, аналізували спадок матеріальної культури Радянського Союзу, що залишився на території Франції, без втручання політики, ідеології та пропаганди. Зокрема, архітектор із Італії Крістіана Волпі і професор Ольга Рябченко у своїх доповідях акцентували увагу на враженнях, які справили радянські павільйони і експозиції 1925 та 1937 рр. не лише на професійне середовище, але і на простих громадян, що відвідали виставки.

 

 

 

 

Участь завідувачки кафедри, професорки Ольги Рябченко у міжнародній науковій конференції «Jews in the Soviet bloc during the Stalinist era: the nationalities policy of the USSA» (Люблін, Польща)

imgonline com ua Compressed 1Xyb9ulUmWQR9n                                    2

 

 

                  Завідувачка кафедри історії і культурології професор Рябченко О.Л. виступила з доповіддю на міжнародній науковій конференції «Jews in the Soviet bloc during the Stalinist era: the nationalities policy of the USSA», яка була організована Інститутом політичних студій Польської академії наук та Люблінським католицьким університетом і відбулася 19–20 жовтня 2017 р. У своїй доповіді вона проаналізувала антисемітські настрої та причини їх виникнення серед студентської молоді вищих начальних закладів УСРР у 1920-1930-ті роки. Більше про роботу конференції можна ознайомитися у наступних матеріалах.

 

 

 

 

 

 

Участь професора І. М. Рассохи у круглому столі "Хто добре загорівся - той добре почав" з нагоди 295-річчя з дня народження Г. С. Сковороди

 

     

                    1 грудня 2017 року у музеї Г. С. Сковороди у с. Сковородинівці відбувся круглий стіл "Хто добре загорівся - той добре почав" з нагоди 295-річчя з дня народження Г. С. Сковороди.

Головна тема обговорення: як ми маємо підготуватися до 300-річчя з дня народження Г. С. Сковороди, що буде через п’ять років. Був присутній директор Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації О. А. Яцина та інші офіційні особи, в тому числі гості з Полтавської області, діячі науки та мистецтва. Професор кафедри історії і культурології ХНУМГ І. М. Рассоха як радник на громадських засадах голови ХОДА представляв свій проект "Золоте кільце Харківщини", в якому Сковородинівка - чи не найбільш важливий пункт. Йдеться про те, що Шарівку, Старий Мерчик, Коротич, Краснокутськ, Співочі тераси тощо - більше половини найбільш цікавих туристичних об’єктів Харківщини (реальних і потенційних) з точки зору логістики легко замкнути у відносно невеличку "петлю" на північному заході області, з виходами через Пархомівку на Більськ (Полтавщина) і Охтирку (Сумщина). 

Також він звернув увагу на те, що з наукової точки зору в музеї абсолютно недостатньо звертають увагу на БЕЗПОСЕРЕДНІЙ зв’язок Сковороди з корпорацією сліпих кобзарів. Село Рогозянка (в сільраді якого Сковородинівка) - це батьківщина (з переважною вірогідністю, бо є ще одна Рогозянка біля Великого Бурлука) знаменитого останнього головного кобзаря Запорізької Січі і першого "прапанотця всієї сліпецької просящої братії" всієї України Гната Рогозянського, що був сучасником і соратником Сковороди. Отже, треба зробити окремий стенд "Сковорода і кобзарі" у музеї, проводити там заходи сучасного кобзарського товариства України і увічнити ОКРЕМО пам’ять про Гната Рогозянського - він того вартий.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          

                  Вітаємо!                                

                                                 доцента Фесенко Галину Григорівну з нагородженням!     

 

 

   

                     2 листопада 2017 р. в Університеті відбулося урочисте засідання Вченої ради, присвячене Всесвітньому дню науки в ім’я миру та розвитку. В урочистій атмосфері доц. Фесенко Г.Г. була нагороджена Грамотою Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації за сумлінну творчу працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у навчання та виховання студентської молоді. Грамоту вручив заступник голови – керівник апарату Харківської обласної державної адміністрації – Бабічев Анатолій Валерійович.

Доц. Фесенко Г.Г. успішно поєднує педагогічну та науковою роботу, про що свідчать її чисельні наукові публікації: 169 наукових та навчально-методичних праць (у т.ч. 1 - з грифом МОН України), 5 – у періодичних виданнях, що включені до наукометричної бази SCOPUS). Вона має широкий діапазон наукових інтересів (історична культурологія, культурна урбаністика, гендерна урбаністика, європейські студії); є учасницею численних форумів, симпозіумів, конференцій, міжнародних програм (у тому числі академічної мобільності Erasmus Mundus Programme, Університет Нова Горіца, Республіка Словенія, 2015-2016). Доц. Фесенко Г.Г. також є коорднаторкою проектів Гендерного центру Університету.

                                                                                                                                                                          Колектив кафедри!

 

На сайті 123 гостей та користувачі відсутні